Skip to content

Сальвадор Далі – геній, який випереджав свій час

PL

Сальвадор Далі – геній, який випереджав свій час.

Геній Сальвадора Далі важко зрозуміти, не знаючи контексту епохи. Жорстокий і геніальний — він випереджав свій час. Дивакуватість Далі передалася через родинні зв’язки: дідусь хлопця страждав на депресію та манію переслідування і в результаті покінчив життя самогубством. Одним із найбільших страхів Сальвадора був… секс! Далі розповідав, що у дитинстві знайшов на піаніно книгу із зображеннями інфікованих геніталій. Знімки одночасно заворожили і налякали хлопця, тому надовго все, що було пов’язано із статевим життям, лякало художника й асоціювалося із гниттям, розкладанням і смертю. Великий вплив на творчість Далі мали роботи Зігмунда Фройда. Сновидіння, смерть, сексуальні відхилення стали постійними темами картин Сальвадора. Цікавим є і те, що у нових, сучасних формах «Мерседеса» та «Фольксвагена» присутні ідеї одночасно двох навіжених художників: Далі й Гітлера. Плавні, обтічні форми автомобілів розробляли саме вони. Тільки от Далі не вбивав дітей, хоча й любив із них знущатися. За розробку логотипу «Чупа-Чупс» компанія винагородила художника своєрідно: кожен день із фабрики солодощів йому надсилали відро цукерок. Далі брав чупа-чупси та йшов на дитячий майданчик, де по одному розгортав їх, облизував і кидав у пісок прямісінько на очах дітей. Відомий письменник Джордж Орвелл казав про Далі: «Такі люди небажані, а суспільство, в якому вони можуть бути відомими та успішними, має величезні недоліки. Потрібно вміти тримати у голові два факти: те, що Далі хороший художник, і те, що він мерзенна людина».

«СЮРРЕАЛІЗМ — ЦЕ Я!»

Далі не розуміють, критикують, наслідують і звинувачують у штучній епатажності. Він продавався за шалені гроші ще за життя, був вигнаним із навчального закладу за неприпустиму поведінку, мав залежність від онанізму та вуайєризму. За його сценарієм зняв фільм Луїс Бунюель, а логотип «ЧупаЧупс», який придумав і намалював Далі, дожив і до наших днів. Хто ж такий Сальвадор Далі: геній чи навіжений?

Непосида Далі
Сальвадор з’явився на світ 11 травня 1904 року на Сході Іспанії, де сама природа передає через молоко матері естетичний смак і прагнення до прекрасного. Ексцентричний характер айбутнього генія проявився ще у ранньому віці: постійні істерики зводили з розуму всю сім’ю. Хлопчик часто любив організовувати у школі сутички і вважав, що він — реінкарнація старшого брата, який помер у дитинстві від менінгіту. Та якщо батько сердився і здавався для сина уособленням зла, то мати намагалася догодити маленькому Сальвадору. Непосидючий, вертлявий та примхливий Далі відчув потяг до малювання ще у 4 роки. Це єдине заняття, яке могло утримати його довго на одному місці. У 10 років Сальвадор малює свою першу «серйозну» картину: імпресіоністичний пейзаж на дерев’яній дошці. Юний художник міг пробути у маленькій кімнатці декілька днів поспіль, якщо тільки там була змога творити. У той же час Далі починає брати приватні уроки в учителя живопису — Жоана Нуньєса. І тоді стає зрозуміло: мистецтво отримало нового генія.

Бунтар-студент
У 15 років Сальвадора Далі виганяють із чернечої школи за погану поведінку. Але це не стає перепоною для вступу до мадридської художньої академії. За час навчання Далі публікує цікаві нариси про творчість Веласкеса, Гойї, Ель Греко, Мікеланджело і да Вінчі; починає писати інші, серйозніші тексти, бере участь у студентських протестах (за що навіть відсидів добу у в’язниці) і заводить купу нових знайомств. Ексцентричні манери та любов до неординарного вигляду роблять Сальвадора публічною особою в Мадриді. На початку 1920-х років Далі починає захоплюватися естетикою футуризму, але разом із цим планує створити власний стиль. У 1923 році за порушення дисципліни художника вкотре усунули від навчального процесу. У 1925-му сталася знакова подія — в галереї «Далмау» відкрилася перша виставка Сальвадора Далі. А вже через рік його вигнали з академії за інакомислення.

«Сюрреалізм — це я»
У 1926 році Далі переїжджає до столиці живопису — Парижа. Там він знайомиться з багатьма талановитими людьми, серед яких був і Андре Бретон зі своїми товаришами-сюрреалістами. Саме вони надихають його та допомагають віднайти власний стиль. Через три роки художник знайомиться із Оленою Дьяконовою (Галою). Жінка нещаслива у шлюбі та на 11 років старша за Далі. Проте, у подальшому, саме вона стала його музою та коханням усього життя. Терплячий і досі цнотливий митець чекав на розлучення Гали із її чоловіком, письменником Полем Елюаром, декілька років. І дочекався. У тому ж році на екрани виходить 16-хвилинний чорно-білий фільм «Андалузький пес», знятий Луїсом Бунюелем за сценарієм Сальвадора Далі. Саме тоді сюрреалізм починає бути неприйнятним для багатьох. Можливо, цей факт, а можливо, захоплення Гітлером віддалило Сальвадора від колег-художників і в 1936 році, під час сварки із ними, Далі викрикнув: «Сюрреалізм — це я!». Тоді він навіть не здогадувався, що влучив своїм висловом у яблучко.

Геніальне життя
1930-ті приносять Сальвадору Далі нечувану славу. Про нього говорять абсолютно всі медійні люди. Його картини — це ознака престижу дому. Усі починають масово дуріти від одного імені Далі. З 1930-х і до самої смерті Сальвадор Далі — не просто бренд. Це синонім слів  ексцентричність», «геніальність» та «мистецтво».

Дві півкулі одного мозку
Олену Дьяконову часто зображають як музу і натхненницю генія Далі. Але мало хто знає, що насправді вона була ще дивакуватіша, ніж її ексцентричний чоловік. Під час знайомства Сальвадор запитав Галу: «Що Ви хочете, щоб я із Вами зробив?» На що вона відповіла: «Убийте мене». Така дивна та нестандартна відповідь заінтригувала і підкорила Далі одночасно. Після цієї зустрічі було декілька років з’ясовування стосунків із Сальвадаром та тоді ще чоловіком Гали Полем Елюаром. Хоча сварки, інтриги і ревнощі не заважали трійці влаштовувати оргії та ділити ліжко на трьох. «Одружувалися» Гала і Сальвадор приблизно 50 разів (точної цифри не знає ніхто). За їхніми словами вони розходилися і мирилися ще більше. Далі казав, що любить Галу «більше матері, більше батька, більше Пікассо і навіть більше грошей». А їхні спільні знайомі стверджували, що «Далі і Гала — не чоловік і дружина. І точно не художник і його муза. Вони — дві півкулі одного мозку».  Далі пробує свої сили у рекламі і вигадує логотип «Чупа-Чупс», пише книгу й організовує оргії у своєму будинку, вигадує все нові й нові підходи у живописі.

Божевільний стариган
Під кінець життя Далі став ще більш нестерпним. Після смерті Гали у 1982 році він наказав одягнути тіло своєї дружини, посадити на заднє сидіння «Кадилаку» разом із медсестрою і відправився в Пуболь — замок подружжя в Каталонії. Саме там муза митця заповіла її поховати і художник дотримався своєї обіцянки. Хоч стосунки між Галою і Сальвадором зійшли нанівець в останні роки, але Далі все одно дуже тяжко переживав смерть коханої. Через два роки Далі пережив новий жах: пожежу, під час якої отримав серйозні опіки. Найімовірніше, що вона могла бути викликана коротким замиканням дзвоника для прислуги. Сиділка врятувала капризного старого, але зовсім скоро Сальвадора Далі не стало. Щоб шанувальники могли попрощатися з генієм, його тіло після смерті заморозили, а через деякий час замурували в підлогу однієї з кімнат театру-музею художника.

 

 

Маркетинговый аудит

Маркетинговая консультация

Маркетинговое сопровождение