Протокол SPIKES: Алгоритм професійного спілкування лікаря в окремих клінічних ситуаціях

Практичні навички роботи з пацієнтом, особливо з питань ефективної комунікації, є доволі частим запитом, який ми отримуємо від читачів. Під час заходу «Школа спілкування з пацієнтом», де спікером виступив відомий в світі лікар Вадим Гущин, редакція переконалася в необхідності публікації цього документу. Додамо, що Вадим Гущин — директор The Melanoma and Skin Cancer Center,  завідувач хірургічним відділенням гастроінтестинальної онкології у Mercy Medical Center   у Балтиморі, США.

Перше і головне, на що наголошував спікер – це важливість емпатії, тобто здатності лікаря на усвідомлене співчуття та розуміння емоційного стану іншої людини. Професійне спілкування потребує від спеціаліста певних навичок, аби співчуття та розуміння не перейшло межи, за якою відбувається психотравмування самого лікаря.

Пропонуємо вашій увазі скорочений варіант протоколу SPIKES (Setting, Perception, Invitation, Knowledge, Emotion and Empathy, Strategy and Summary (Умови, Сприймання, Запрошення, Знання, Емоції та Емпатія, Стратегія та Підсумки)), який вперше був опублікований у виданні «Психосоматична медицина та загальна практика» (жовтень 2017. —  Т. 2, No. 4). Вітчизняні вчені Безшейко В.  та Давиденко І. зробили чудовий переклад, і тепер ви можете скористатися цими рекомендаціями. В їх основу були покладені  настанови для підготовки до екзамену із об’єктивного клінічного обстеження пацієнта, який проводиться в США та інших краı̈нах для оцінки практичних вмінь під час навчання в університеті та після отримання диплому.

Як консультувати / пояснювати пацієнту

1.1.  Як консультувати.

1. 1. Початок.

• • Вступ та пояснення причин звернення.
  • Побудова рапорту перед початком пояснення.
  • Спитати, чи пацієнт знає чому він/вони тут. Зібрати анамнез, спитати пацієнта про те, що трапилось (до цього моменту).
  • Оцінити попередні знання пацієнта – обов’язкова практика запитувати, що пацієнт знає/пацієнти знають про стан/лікування.
  • Описати те, про що ви будете вести розмову (структуру). Запитати, чи хоче пацієнт/пацієнти додати до плану розмови.

1. 2. Середина консультування.

• • При труднощах у розмінні пацієнтом(ами) інформаціı̈, зобразити ı̈ı̈ у більш зрозумілому вигляді, наприклад, у вигляді малюнка/діаграми.
  • Говоріть і перевіряйте! Одна із наи̮більш важливих речей – надавати інформацію невеликими порціями та перевіряти, чи пацієнт ı̈ı̈ розуміє. Дізнаваи̮тесь у пацієнтів, чи є в них якісь запитання після кожноı̈ порціı̈ інформаціı̈.
  • Говоріть повільно та чітко, будьте уважними до переживань пацієнта.

1. 3. Завершення.

• • Підбити підсумки розмови та розробити план.
  • Перевірити чи пацієнт(и) все зрозумів(ли).
  • Завжди додатково щось пропонуи̮те – буклет, веб-сайт, контакти спеціаліста, додаткові візити.

1.2.  Як структурувати пояснення

1. 1. Пояснення захворювання (простими словами).

• • Нормальна анатомія/фізіологія.
  • Пояснити що за хвороба.
  • Пояснити причини хвороби.
  • Проблеми, до яких вона призводить, та можливі ускладнення.
  • Менеджмент (діагностика, лікування).

1. 2. Пояснення процедури.

• • Пояснити що за процедура.
  • Причини, чому ı̈ı̈ необхідно зробити.
  • Пояснити деталі процедури (до, під час, після).
  • Ризики та переваги.
  • Якщо необхідна інформована згода – перевірити наскільки пацієнт(и) розуміють плюси і мінуси прове-

дення процедури.

1. 3. Пояснення лікування.

• • Спочатку, коротко перевірити чи є якісь протипоказання до лікування.
  • Перевірити розуміння пацієнтом свого стану.
  • Пояснити як лікування працює.
  • Надати інформацію про курс лікування та як воно прии̮мається.
  • Розповісти про побічні ефекти.

1.3.  Поради

1. 1. Дати пацієнту можливість керувати процесом консультаціı̈ та вирішувати про що говорити.
   2. Слідувати за розмовою та запитувати про те, що вони (пацієнти) хочуть знати та про ı̈х переживання.
   3. Не забувати про думки, емоціı̈ пацієнта та и̮ого очікування.
   4. Завжди пам’ятати про те, що ви можете надавати погані новини, навіть не усвідомлюючи цього.
   5. Уникати всіх медичних жаргонів.
   6. Емпатувати.

Як повідомляти погані новини

При повідомленні поганих новин також використовується протокол SPIKES. Він чудово себе зарекомендував тим, що дає можливість хворому сприйняти важку для себе інформацію в більш емоційно врівноваженому стані.

Встановлення відповідних умов

Переконатися, що ви з пацієнтом знаходитесь в комфортній кімнаті. В ідеалі це повинна бути спеціальна окрема кімната. Як варіант, може використовуватись палата пацієнта, але обов’язково пацієнт має бути там сам. Або, за його бажанням, можуть бути присутніми його родичі (1-2, не більше). Конфіденційність має бути забезпечена!

Розмову вести сидячи – це допомагає розслабитись та показати, що ви нікуди не поспішаєте. Підтримувати контакт очима для встановлення рапорту. Якщо пацієнту це комфортно, можна його торкнутись або взяти за руку. В ідеалі потрібно створити умови, в яких вас не будуть перебивати. Але якщо така ситуація можлива – повідомити про це пацієнта.

Оцінка сприймання пацієнта теперішньої ситуації

Перед тим як давати пацієнту будь-яку інформацію, слід дізнатись, що пацієнт вже знає. Наприклад: «Що Ви вже знаєте про свій теперішній стан здоров’я, що Ви можете розповісти з цього приводу?», «Чи розумієте Ви, чому Вам зробили МРТ/КТ/біопсію?».

Якщо у пацієнта хибне уявлення про свій стан здоров’я, слід йому пояснити його стан більш детально. Також важливим є визначити чи у пацієнта є якась форма заперечення захворювання: пропускає у своїй розповіді важливі «погані» деталі захворювання, має нереалістичні уявлення щодо лікування тощо.

Запрошення

Слід запитати у пацієнта на яких моментах слід більш детально зупинятись під час розповіді: про лікування, результати обстеження тощо. Якщо пацієнт не хоче знати про деталі, повідомте пацієнту про можливість задати запитання в майбутньому, коли/якщо вони у нього з’являться. Запитати чи пацієнт хоче присутність когось із родичів, якщо це не було зроблено раніше.

«Я маю результати Вашого обстеження на сьогоднішній день, чи хотіли би Ви, щоб я їх пояснив більш детально?». «Чи бажаєте Ви, щоб були члени родини/друзі?»

Знання. Повідомлення інформації

Повідомте про результати, починати слід із «тривожних дзвіночки». Є поширена ідея, що це допоможе потім зменшити дистрес пацієнта, коли лікар буде повідомляти про прогноз, ніж повідомлення всіх поганих новин одразу.

Поясніть діагноз (покроково). Діагноз повідомляється короткими тезами.

Після кожної тези зробіть паузу та почекайте для того, щоб пацієнт задав запитання. Потім переходьте до наступної тези. На цьому етапі мовчання є найбільш адекватним, що може зробити лікар, у пацієнта при повідомленні цих новини в голові може крутися мільйон різних думок. Йому потрібен час для усвідомлення.

Якщо мовчання здається неумістним, можна запитати пацієнта про те, що він відчуває (див. наступний пункт).

Не слід починати все повністю пояснювати. На цьому етапі не слід намагатися повністю все пояснювати, лише відповідати на запитання пацієнта. Зазвичай, те, що відбувається зараз, через наплив емоцій пацієнт не запам’ятає.

На запитання слід відповідати так, щоб пацієнту було зрозуміло. Уникайте надлишкової прямоти. Фраза: «У вас дуже агресивна злоякісна пухлина та ви скоро помрете», — є неприпустимою у якості повідомлення діагнозу.

«Як Ви знаєте, ми взяли біопсію (зразок тканини для обстеження), на жаль, результати виявились не такими, як ми сподівались» — зробити паузу та зачекати.

«Мені прикро про це повідомляти / на жаль, але ми виявили пухлину».

Емоції та емпатія

• • Усвідомлюйте та відображайте емоції пацієнта (включаючи мову тіла).
  • Не намагайтесь вирішити проблеми пацієнта або в чомусь його запевняти, просто слухайте та узагальнуйте/підсумовуйте те, що пацієнта турбує/непокоїть (це показує, що Ви слухаєте та проявляєте емпатію).
  • Якщо мовчання затягнулося, можете спитати про їх емоції.
  • «Я бачу, що ці новини – це величезний шок шок» зробити паузу та почекати.
  • «Ви виглядаєте надзвичайно стурбованим» зробити паузу та зачекати.
  • «Тож, як Ви мені сказали, ваш найбільше турбує те, як Ви повідомите про це дітям та втрата волосся (через хіміотерапію)?»
  • «Як Ви зараз почуваєтесь через ці новини?»
  • «Ви зараз не говорите, чи можу я Вас поцікавитись, які думки метушаться зараз у Вас в голові?»
  • «Що найбільше Вас тривожить?»

Стратегія (план) та підсумок

• • Дійдіть згоди з пацієнтом щодо подальших дій.
  • Узагальніть переживання пацієнта.
  • Дізнайтесь, з якими емоціями пацієнт від вас йде.