Профілактика емоційного вигорання у працівників медичної сфери

 Синдром емоційного вигорання (СЕВ) ― це щораз більше емоційне виснаження, викликане дією постійних професійних стресів. Понад третини лікарів в Україні відчувають цю проблему на собі, але більшість з них не отримує спеціалізованої допомоги в цьому питанні. Але разом з тим поширеність цієї патології та її вплив на якість роботи медиків змушують переглянути ставлення до психологічного стану людей, яким ми довіряємо життя та здоров’я.

Причини, що сприяють виникненню СЕВ у лікарів:

1. Гіпервідповідальність.
2. Необхідність повідомляти важкі новини пацієнту та його родичам.
3. Постійне стикання із людським горем, болем, розпачем, смертю.
4. Правова та юридична незахищеність.
5. Загроза скарг зі сторони пацієнтів та родичів пацієнтів.
6. Потенційно конфліктогенна специфіка роботи.
7. Незадоволеність фінансовим становищем.
8. Порушення балансу робота / відпочинок.
9. Інформаційне перевантаження, «інформінтоксикація».
10. Необхідність постійного професійного вдосконалення за умов браку часу та коштів.
11. Загроза для життя під час виконання професійних обов’язків.
12. Брак часу для себе, для родини, для хобі.
13. Високий рівень соціальної тривожності.

Серед організаційних чинників СЕВ виділяють такі:

• зависокі робочі навантаження, що мають хронічний характер;
• неможливість повною мірою реалізувати свій потенціал;
• брак соціальної підтримки з боку керівництва та колективу;
• знецінення досягнутих результатів та особистих успіхів у роботі;
• розмиті вимоги до якості роботи та невизначені критерії оцінки якості роботи;
• неможливість впливати на прийняття рішень;
• одноманітність та безперспективність роботи;
• ненормований робочий графік;
• конфлікти між особистими цінностями та посадовими обов’язками / цінностями.

Фізичні симптоми СЕВ

1. Фізичні симптоми:

• Відчуття втоми навіть після нічного відпочинку.
• Низька толерантність до фізичних навантажень.
• Безсоння або неспокійний сон, тривожність, нічні кошмари.
• Головний біль, неможливість зосередитися, погіршення пам’яті.
• Значне коливання маси тіла в будь-який бік.
• Часті соматичні хвороби «на рівному місці», психосоматичні розлади.

2. Поведінкові симптоми:

• Щораз більші труднощі з виконанням звичної роботи.
• Байдужість до власного зовнішнього вигляду.
• Зниження апетиту або його відсутність.
• Втрата задоволення від видів діяльності, що раніше приносили задоволення.
• Зловживання алкоголем, тютюном, медикаментами.
• Зниження лібідо, розлади в сексуальному житті.

3. Емоційні симптоми:

• Емоційна байдужість (знижена емоційна реакція на значні емоційні збудники).
• Прокрастинація.
• Зниження мотивації.
• Пригнічений настрій.
• Плаксивість, дратівливість.
• Низька емоційна толерантність.
• Неможливість керувати своїм емоційним станом.
• Конфліктність, агресивність, безпідставні скандали.
• Небажання шукати та знаходити джерела позитивних емоцій, небажання відчувати емоції.

4. Інтелектуальні (когнітивні) симптоми:

• Деперсоналізація.
• Нудьга, втрата зацікавленості в отриманні нової інформації.
• Втрата ініціативності.
• Шаблонне мислення, стереотипні рішення та дії.
• Різке зниження або повна відсутність креативності, творчості.
• Неможливість прогнозування розвитку подій та розроблення плану протидій.
• Збільшення кількості професійних помилок при постановці діагнозу та розробленні плану лікування, при проведенні операцій та втручань.

Найбільш тривожними симптомами СЕВ є особистісна деформація, песимізм, негативізм, соціальна самоізоляція, втрата емпатії, байдужість до близьких, до оточення, до пацієнтів. Такий лікар стає не просто профнепридатним, а й професійно небезпечним через ризик нанесення шкоди пацієнтові.

Загальна модель СЕВ за Христиною Маслач* (Виноска внизу сторінки:*Христина Маслач ― американський психолог, дослідниця, автор методики визначення СЕВ — Maslach Burnout Inventory (MBI) ― Прим. авт.). має такий вигляд:

Профілактика та лікування СЕВ

Лікувати людину з цим синдромом ― доволі складна річ, і результати покращення стану стають помітними через певний проміжок часу, але повернення професіонала до повноцінного життя та ефективної, плідної роботи варто докладених зусиль. Почнемо із методів профілактики: адже вони є найдієвішими!

1. Підвищувати психологічну компетенцію.

• Надавати можливість лікарям та іншому медичному персоналу навчатися методів ефективної комунікації, проводити тренінги з безконфліктного спілкування, навчати методик впливу на пацієнтів, для деяких співробітників корисними будуть навіть курси з риторики.
• Розвивати навички протидії маніпуляціям та проявам психологічної агресії, булінгу, тролінгу, погрозам.
• Проводити тренінги з емоційного інтелекту, знайомити з техніками керування емоціями.
• Проводити регулярну оцінку психологічного стану співробітників, надавати психологічну допомогу завдяки штатним консультантам-психологам.

2. Давати вихід негативним емоціям.

• Групи психологічного розвантаження для співробітників.
• Медитація, автотренінги.
• Командні види спорту.
• Екстремальні (при забезпеченні безпеки) розваги.

3. Розширювати коло інтересів.

• Намагатися створити культуру всебічного розвитку співробітника та заохочення до соціально важливих проектів компанії.
• Залучати співробітників до позаробочої діяльності, що буде сприяти залученню працівників до загальної справи (соціальної місії).
• Створювати умови, за яких лікарі або інші медичні працівники можуть проводити більше часу разом із родинами та водночас здійснювати соціальну чи екологічну активність (наприклад, участь у сімейних велоперегонах, марафонах, благодійних ярмарках, спортивних змаганнях тощо).

4. Вирішувати конфлікти швидко, не пролонгувати.

• Якщо йдеться про конфлікти з пацієнтами, то на допомогу має прийти особливий співробітник ― так званий конфлікт-менеджер (це може бути адміністратор клініки, головний лікар, директор клініки ― будь-хто, наділений повноваженнями, який має досвід та навички у вирішенні конфліктних питань).
• Надати правову та юридичну допомогу, здійснити захист інтересів, репутації, гідності, доброго імені.
• Якщо потрібно, надати фізичний захист медичному працівнику та забезпечити його засобами особистого захисту.
• Якщо йдеться про конфлікти із співробітниками чи керівництвом, ― вирішувати ці конфлікти із залученням професіоналів-експертів у питаннях, що стали підставою для конфлікту інтересів.

5. Не зволікати з наданням спеціалізованої допомоги.

• Здійснювати поточний контроль за станом медичних кадрів і проводити потрібні заходи (надання відпустки, додаткових вихідних, допомога у вирішенні складних життєвих проблем, медикаментозне лікування тощо).

6. Не шукати негатив навколо себе, а творити добро.

• Створювати культуру позитивного мислення.
• Навчати ритуалам вдячності*.
• Надавати допомогу тим, хто її потребує.
• Посміхатися та радіти дрібницям.

1. Не ставитися до подій життя надто серйозно, окрім випадків, коли несерйозним бути не можна.

• Не сприймати негативні моменти життя, наче фатальні події.
• Не ображатися на негативні емоції хворих.
• Не брати близько до серця проблеми пацієнтів.
• Навчитися співчувати, але не розділяти біль та горе пацієнтів.
• Опанувати методики психологічного самозбереження.

Наостанок познайомлю вас із дванадцятьма ритуалами емоційної гігієни. Сподіваюсь, вони стануть вам та вашим співробітникам у нагоді!

EQ—Ритуал №1. Кожен ранок починайте з молитви або вдячності.

Повірте, кожному з нас є за що дякувати Богу, батькам, рідним та близьким, сонцю й дощику, друзям і партнерам, клієнтам та пацієнтам, усьому живому й неживому, що створює нас, наш внутрішній та навколишній світ!

EQ—Ритуал №2. Загартовуйтесь! Робіть контрастний душ, обливайтеся прохолодною водою.

Окрім того, що це корисно для тіла, цей міні-подвиг зранку може зарядити вас енергією на цілий день та полегшить боротьбу зі стресом.

EQ—Ритуал №3. Кожен ранок згадуйте про свою мрію, про свою мету, про свої бажання.

Навчіться мріяти! Плекайте свої бажання, вирощуйте їх та плекайте, адже саме вони ― ключ до вашої мотивації та натхнення.

EQ-Ритуал №4. Кожен день знаходьте джерела для радості.

Це нелегко, але візьміть приклад з дітей: вони радіють таким дрібницям, що в дорослих мимоволі виникає посмішка. Проводьте більше часу з дітьми, гуляйте, подорожуйте, виїжджайте на природу, на водойми, гуляйте в лісі, підкоряйте гірські вершини, мандруйте стежками українських лісів, відвідуйте стародавні архітектурні споруди — знайдіть собі приводи для задоволення!

EQ-Ритуал №5. Щоденно усвідомлюйте, що ви відчуваєте.

Мінімум п’ять разів на день ставте собі питання: «Що я відчуваю? Чому я це відчуваю?» Розкладайте свої відчуття на складові, вчіть ваш розум розуміти власні емоції та причини їх виникнення.

EQ—Ритуал №6. Щоденно робіть «емоційні розстановки».

Кожного разу перед початком якоїсь справи обирайте найбільш сприятливу емоцію для даної ситуації. Ставте собі питання: «Який емоційний стан буде найбільш доречний у цій ситуації?» Після чого налаштуйтесь на цей емоційний стан.

EQ-Ритуал №7. Відразу обговорюйте проблеми, які виникають.

Не варто переповнювати життя негативними емоціями образи, злості, остраху, відрази, ревнощів, недовіри, розчарування. Обговоріть проблему з тим, хто вільно чи невільно став причиною ваших страждань. Не накручуйте себе, збільшуючи масштаб та значущість причини конфлікту. Навчіться особливим дихальним прийомам, під час яких ви зможете «видихнути» негатив, відпустити злість і тривогу, а натомість відкрити серце для кохання, доброти та душевного спокою.

EQ—Ритуал №8. Шукайте позитивне, смішне та гумористичне в будь-якій події, що трапляється протягом дня.

Це допоможе вам легше справлятися зі стресом, бути позитивно налаштованим, а також сприятиме налаштуванню мозку на пошук нових можливостей.

EQ—Ритуал №9. Допомагайте іншим.

Робіть комусь добро. Розуміння того, що ваше існування, ваша допомога для когось корисні, додає задоволеності собою, приносить сенс в існування. Наприклад, у Німеччині часто самотні пенсіонери працюють волонтерами у хоспісах, допомагаючи іншим людям відчувати опіку та підтримку.

EQ—Ритуал №10. Закривайте гештальти.

Плануйте справи таким чином, щоб наприкінці дня у вас було завершено більшість з них. Це важливо, адже незавершені справи витягують емоційну енергію. Ставте логічні крапки. Хваліть себе за завершення певних справ, святкуйте це, навіть якщо святкування ― символічний ритуал.

EQ—Ритуал №11. Щоденно обіймайтеся з рідними.

Обійми ― це джерело окситоцину, викид якого покращує самопочуття, впевненість, настрій. Психологи стверджують, що 4 обійми на день нам потрібні, аби вижити, 8 ― аби відчути гармонію життя, 12 ― аби зростати духовно і дарувати радість світу. Якщо ви самотні, заведіть домашню тварину, яку можна гладити, та задовольняйте «тактильний голод».

EQ—Ритуал №12. Заведіть щоденник емоцій.

Заповнюйте щоденник щовечора, аналізуючи пережиті емоції та причини, що їх викликали. Це допоможе вам краще пізнати себе, краще керувати емоціями, уникати ситуацій та обставин, за яких у вас формуються негативні емоції. Ви зможете з’ясувати, що саме в навколишньому світі справляє на вас найбільший стресовий вплив.

При підготовці публікації були використані матеріали наступних ресурсів:
1. https://medach.pro/post/1963
2. Дэн Дубравин. «Психология эмоций: чувства под контролем».

автор — Олена Труш