З чого почати оформлення працівників власнику медичного бізнесу

 Серед документів, що регламентують виконання працівником своїх функцій, основними є: посадові інструкції, трудові договори, контракти, накази чи розпорядження керівництва, інше у разі потреби. Однак, незважаючи на важливість для роботодавців перерахованих документів, доводиться констатувати, що сьогодні в приватних медичних закладах часто фактично відсутня практика розроблення посадових інструкцій та трудових договорів, оскільки активно почали використовувати контрактну форму трудових правовідносин.

ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Отже, власник або уповноважений ним орган під час прийняття на роботу працівника пропонує йому виконання робіт за посадою, передбаченою в штатному розписі.

Нині є велика кількість різних посад і професій. На основі кваліфікаційних характеристик посад працівників та особливостей штатного розпису для розмежування їх через чітке визначення конкретних функціональних обов’язків, які мають виконувати певні працівники, власник або уповноважений ним орган розробляє та затверджує такі локальні правові документи, як посадові інструкції, трудові договори, контракти і таке інше.

Якими мають бути ці документи за структурою, залежить від:

• • організаційно-правової форми медичного закладу: юридична особа чи фізична особа ― підприємець;
  • наявність сітки вже діючих медичних закладів: або однакових за спеціальностями (поліклінічного типу), або навпаки ― кожна окремого напряму (відповідно до отриманих спеціальностей у ліцензії від МОЗ), тому що це залежить від місця здійснення медичної практики, що у свою чергу має відповідати ліцензійним умовам;
  • територіального розташування.

ПОНЯТТЯ ПОСАДОВОЇ ІНСТРУКЦІЇ

Посадова інструкція — це документ, що визначає організаційно-правове становище працівника в структурі підприємства та забезпечує умови для його ефективної праці. У деяких періодичних виданнях для кадровиків цей важливий нормативний елемент організації праці розглядають як необов’язковий, навіть довідковий. Проте не слід забувати, що необхідність застосування посадових інструкцій в організації, установі, на підприємстві визначається нормативно-правовими документами, перш за все КЗпП.

Посадова інструкція повинна описувати не лише обов’язки працівника, а й погоджувати його підпорядкування, підлеглих, уточнювати, хто зможе замінити працівника у разі хвороби і до якого відділення закладу він належить.

Крім того, будь-яка посадова інструкція має містити інформацію про:

• • порядок призначення на посаду;
  • порядок звільнення з посади;
  • нормативні законодавчі документи та матеріали, якими працівник повинен керуватися у своїй роботі.

Головною особливістю посадової інструкції є те, що даний документ є індивідуальним тільки відносно посади чи професії, а не особи, яка безпосередньо виконує визначений функціонал.

В узагальненому вигляді поетапний алгоритм введення посадових інструкцій на підприємстві представлено на схемі.

Основні розділи посадової інструкції:

• • Загальні положення.
  • Завдання та обов’язки.
  • Повинен знати.
  • Права.
  • Відповідальність.
  • Кваліфікаційні вимоги.
  • Взаємовідносини (зв’язки) за посадою.

ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Трудовий договір підлягає обов’язковому підписанню, якщо цього вимагає працівник, та в інших випадках, передбачених ст. 24 КЗпП.

Якщо ж працівник не наполягає на обов’язковому укладенні трудового договору та воно не є обов’язковим згідно з вимогами КЗпП, то в такому випадку можна оформити трудовий договір у формі наказу чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу (до прикладу, директором) про прийняття працівника на роботу. В такому наказі потрібно вказати день прийняття працівника на роботу та фактичний час початку виконання ним своїх трудових обов’язків.

У ст. 23 КЗпП наведено види трудових договорів:

• • безстроковий трудовий договір (укладають на невизначений термін);
  • строковий трудовий договір (сторони погоджують термін, на який укладають трудовий договір);
  • строковий трудовий договір, який укладають на період виконання певних робіт.

Строк трудового договору визначають:

• • за погодженням сторін;
  • через визначення часу, необхідного для виконання робіт;

• • відповідно до норм законодавства.

КОНТРАКТ

Як вже зазначалося вище, сьогодні часто використовується контрактна форма оформлення відносин між роботодавцем та працівником. Даний варіант поєднує в собі посадову інструкцію та трудовий договір. Контракт є індивідуальним документом, тобто складається для обраного кандидата на визначену посаду.

ПРАКТИКА ІГНОРУВАННЯ Й ПОРУШЕННЯ НЕЗАКОННА ТА НЕБЕЗПЕЧНА

Нині документація, пов’язана з оформленням трудових взаємовідносин, нерідко ігнорується бізнесом будь-якої сфери діяльності. Це в першу чергу пов’язано з наявністю заробітних плат у конвертах.

Звісно, договір, де фігурує реальна заробітна плата, а не облікова, у разі звернення до правоохоронних органів матиме як для роботодавця, так і для найманого працівника неприємні наслідки різного характеру згідно з нормами чинного законодавства. Це можуть бути як адміністративна відповідальність, так і кримінальна, а також фінансові санкції від контролюючих органів.

КОМПАНІЯ РЕДФІН НАДАЄ КОНСАЛТИНГОВУ ДОПОМОГУ З ПИТАНЬ:

• • отримання ліцензії на медичну практику;
  • оптимізації податкового навантаження;
  • бухгалтерського обліку та аудиту;
  • трудового законодавства.

Звертайтеся: тел. 096 936 32 20; ел. пошта: alena1803@ukr.net

Альона Дарвай, директор компанії «РедФін Агентство податкового та фінансового консалтингу»,  сертифікований аудитор і податковий консультант